Аналіз залежності ДТП від циклічних процесів у Сонячній системі.

Олег Горбань

Олександр Новицький

ЛРАА “Геліос”

Аналіз залежності ДТП від циклічних процесів у Сонячній системі.

Нами були проаналізовані узагальнені дані по дорожньо-транспортних пригодах (ДТП) у Російській Федерації за період з 1985 по 2010 роки. Метою роботи було знаходження періодичних відхилень від усереднених значень. Вивчення їх кореляції з періодичними процесами у Сонячній системі і можливості прогнозування. Вихідні дані для цієї роботи представлені у таб.1:

Рік К-ть ДТП Загинуло Поранено
1985 139 035 22 676 148 645
1986 138 637 20 651 150 356
1987 142 695 21 243 155 684
1988 161 320 25 938 176 583
1989 189 986 32 739 207 628
1990 197 362 35 366 214 820
1991 197 659 37 510 214 409
1992 184 975 36 471 200 026
1993 178 651 37 120 192 802
1994 174 908 35 599 189 877
1995 167 280 32 791 183 926
1996 160 523 29 468 178 378
1997 156 515 27 665 177 924
1998 160 300 29 021 183 846
1999 159 823 29 718 182 123
2000 157 495 29 594 179 401
2001 164 401 30 916 187 790
2002 184 360 33 243 215 678
2003 204 267 35 602 243 919
2004 208 558 34 506 251 386
2005 223 342 33 957 274 864
2006 229 140 32 724 285 362
2007 233 809 33 308 292 206
2008 218 322 29 936 270 883
2009 203 603 26 084 257 034
2010 199 431 26 567 250 635

Подивимося, як виглядають наші дані у графічному представленні:

clip_image001 clip_image002

Явно видно певну циклічність, крім того бачимо лінійний тренд у к-ті ДТП, з тенденцією до зростання, що може бути зумовлено, зростанням загальної кількості транспортних засобів, та інших чинників. Коефіціент кореляції цієї лінійної залежності досить високий: R=0.686, отже перед аналізом даних слід виключити цю трендову складову. Так як нас цікавлять періодичні процеси, які будуть давати відхилення від середнього тренду.

Цікаво, що у кількості загиблих у ДТП тренд проявляеться значно слабше, коефіціент кореляції всього R=0.215. Для цього показника може існувати складніша нелінійна залежність від кількості транспортних засобів. Адже з одного боку, зі зростанням к-ті транспортних засобів збільшується кількість зіткнень, з другого боку – більша загруженість доріг в містах, більше корків, відповідно менша швидкість руху, і тому менша к-ть ДТП з смертельними випадками.

Що до поранених у ДТП, спостерігається дуже великий коефіціент кореляції між кількістю поранених і числом ДТП, R=0.976тому ми не можемо вважати їх незалежними параметрами.

clip_image004

Приведемо дані у зручний для подальшої обробки вигляд. Візмемо за базовий початковий 1985 рік, і будемо вважати його за 100%. Переведемо усі дані у відсотковий вигляд відносно рівня 1985 року, і виключимо з них тренди.

В результаті отримаємо таб. 2:

Рік Відносно 1985 р. % Без тренда
К-ть ДТП Загинуло ДТП Загинуло
1985 0.00% 0.00% -8.47% -28.32%
1986 -0.29% -8.93% -10.56% -37.85%
1987 2.63% -6.32% -9.44% -35.83%
1988 16.03% 14.39% 2.16% -15.72%
1989 36.65% 44.38% 20.98% 13.68%
1990 41.95% 55.96% 24.49% 24.67%
1991 42.16% 65.42% 22.91% 33.54%
1992 33.04% 60.84% 11.99% 28.36%
1993 28.49% 63.70% 5.64% 30.63%
1994 25.80% 56.99% 1.15% 23.33%
1995 20.32% 44.61% -6.13% 10.35%
1996 15.46% 29.95% -12.79% -4.89%
1997 12.57% 22.00% -17.47% -13.44%
1998 15.29% 27.98% -16.54% -8.05%
1999 14.95% 31.05% -18.68% -5.57%
2000 13.28% 30.51% -22.16% -6.71%
2001 18.24% 36.34% -18.99% -1.47%
2002 32.60% 46.60% -6.43% 8.20%
2003 46.92% 57.00% 6.09% 18.01%
2004 50.00% 52.17% 7.38% 12.58%
2005 60.64% 49.75% 16.22% 9.57%
2006 64.81% 44.31% 18.59% 3.54%
2007 68.17% 46.89% 20.15% 5.52%
2008 57.03% 32.02% 7.22% -9.94%
2009 46.44% 15.03% -5.17% -27.52%
2010 43.44% 17.16% -9.97% -25.99%

Подивимося, як тепер виглядають наші дані, оскільки вони тепер в одному маштабі, можна зобразити їх на одному графіку:

clip_image005

Спробуємо порівняти наші дані стосовно ДТП з індексами Сонячної та Геомагнітної активності за досліджуваний період. В якості індексів візьмемо число Вольфа W, та інтенсивність випромінювання Сонця на хвилі довжиною F10.7см, які характеризують Сонячну активність. А також індекс Ap, що характеризує геомагнітну активность. Оскільки ми маємо узазальнені дані по ДТП за рік, беремо для порівняння також середньорічні значення індексів. Див. таб.3:

Без тренда Рік W AP F10.7CM
1980 154.6 11.10 198.40
1981 140.5 16.29 202.60
1982 115.9 22.41 174.84
1983 66.8 18.52 119.57
ДТП Загинуло 1984 45.7 18.82 100.91
-8.47% -28.32% 1985 18.0 13.72 74.76
-10.56% -37.85% 1986 13.4 12.47 73.99
-9.44% -35.83% 1987 29.4 10.94 85.35
2.16% -15.72% 1988 100.2 12.71 141.08
20.98% 13.68% 1989 157.6 19.46 213.42
24.49% 24.67% 1990 142.6 16.25 189.86
22.91% 33.54% 1991 145.7 23.43 208.03
11.99% 28.36% 1992 94.3 16.48 149.72
5.64% 30.63% 1993 54.6 15.04 109.56
1.15% 23.33% 1994 29.9 18.11 85.63
-6.13% 10.35% 1995 17.5 12.65 77.15
-12.79% -4.89% 1996 8.6 9.31 71.84
-17.47% -13.44% 1997 21.5 8.41 80.91
-16.54% -8.05% 1998 64.3 12.01 118.10
-18.68% -5.57% 1999 93.3 12.53 153.91
-22.16% -6.71% 2000 119.6 15.01 180.04
-18.99% -1.47% 2001 111.0 12.92 181.10
-6.43% 8.20% 2002 104.1 13.11 179.39
6.09% 18.01% 2003 63.7 21.75 128.45
7.38% 12.58% 2004 40.4 13.38 106.53
16.22% 9.57% 2005 29.9 13.49 91.72
18.59% 3.54% 2006 15.2 8.49 80.00
20.15% 5.52% 2007 7.5 7.48 73.07
7.22% -9.94% 2008 2.9 6.92 68.61
-5.17% -27.52% 2009 3.1 3.93 70.55
-9.97% -25.99% 2010 16.5 5.96 79.97

Виділені в табличці значення відповідають рокам з максимальними значеннями вищезазначених індексів, а також кількості ДТП, і загиблих у них. Одразу помітно, що є співпадіння максимумів між кількістю загиблих у ДТП, та індексом геомагнітної активності AP. Що до індексів сонячної активності, помітний деякий зсув.

Знайдемо величину зсуву, при якому коефіціент кореляції найбільший, див. таб.4:

dY ДТП Загинуло
W Avg AP F10.7CM W Avg AP F10.7см
-5 0.03 0.10 0.00 0.20 0.29 0.16
-4 0.12 0.01 0.14 0.19 0.16 0.16
-3 0.27 0.11 0.29 0.55 0.05 0.53
-2 0.36 0.25 0.36 0.75 0.37 0.75
-1 0.35 0.29 0.33 0.71 0.54 0.71
0 0.21 0.34 0.19 0.47 0.65 0.48
1 0.06 0.15 0.08 0.06 0.43 0.08

Бачимо що до кількості ДТП, коефіціенти кореляції невеликі і не перевищують 0.36. Це може пояснюватися нелінійним ростом інших факторів (наприклад росту кількості автотранспорту, демографічних чинників і т.д.).

Проте що до кількості загиблих у ДТП, спостерігається досить висока кореляція на рівні 0.65 – 0.75, причому для індексів сонячної активності W і F10.7см максимальна кореляція спостерігається при зсуві графіка, тобто цьогорічна Сонячна активність корелює з кількістю загиблих у ДТП через 2 роки. Для індексу геомагнітної активності Apтакого ефекту не спостерігається.

clip_image007

Таким чином, ми маємо досить чіткий зв’язок між кількістю загиблих у ДТП та індексами сонячної та геомагнітної активності, причому кореляція з індексами сонячої активності навіть більша, чим з показником геомагнітної активності.

На жаль, сучасний стан речей у астрофізиці не дозволяє вченим-астрофізикам впевнено прогнозувати індекси сонячної активності, це робить неможливим прогноз кількості загиблих у ДТП даним методом на довготривалий період.

Але знайдений нами факт зсуву графіків сонячної активності щодо кількості загиблих у ДТП на 2 роки, дозволяє нам зробити прогноз на два роки уперед, знаючи тільки фактичні (за минулий і позаминулий роки) значення індексів сонячної активності.

Рік W F10.7см Прогноз к-ті загиблих у ДТП
відносно 1985 р. % Для РФ
2011 -18.98% -16.55% 25.98% 28567
2012 -14.62% -13.45% 30.30% 29547

Для прогнозу кількості загиблих у ДТП на 2011 рік використовуємо значення сонячних індексів (W і F10.7см) за 2009, а для прогнозу на 2012 р. беремо значення цих індексів на 2010 р. Додавши значення лінійного тренду на 2011, 2012 роки, отримаємо прогноз відхилення кількості загиблих у % відносно 1985 р (усереднений по індексах W і F10.7см). А також прогноз абсолютної кількості загиблих у ДТП для Російської федерації.

Не звертаючи увагу на те, що в цілому нами статистично доведено зв’язок між сонячною активністю і рівнем смертності від ДТП, і знайдена можливість прогнозу на 2 роки, ми хочемо покращити можливість довготермінового прогнозування.

Для цього дослідимо можливі зв’язки між сонячною активністю і іншими періодичними процесами у сонячній системі..Сам Вольф (який і ввів у астрофізику поняття індексу сонячної активності W), вважав вплив планет причиною періодичності у процесах на Сонці.

На жаль, астрологія, яка власне і вважає вплив планет визначальним у процесах, що відбуваються у сонячній системі, і в тому числі на Землі, починаючи з XVII — XVIII століття перестала визнаватися академічними вченими і здобула статус “лженауки”, внаслідок перемоги матеріалістичного світогляду. Тому теорія про планетарний вплив на сонячну активність академічною наукою просто не досліджується, з ідеологічних міркувань.

Проте, положення планет можна точно розрахувати на багото сотень років уперед. Тому це зробило би можливим довготривалі прогнози сонячної активності, і пов’язаних з нею процесів на Землі.

Обробивши всі доступні дані за період з 1932 по 2011 рік, ми отримали чітку залежність усередненого геомагнітного індексу Ap від положення Сонця на екліптиці.:

clip_image008

З коефіентом кореляції 0.86 ми отримали функцію апроксимації (червона крива). Максимальне значення індексу Apспостерігається поблизу весняного і осіннього рівнодення, мінімальне – поблизу зимового і літнього сонцестояння. Отже, весна-осінь це період з підвищеною геомагнітною активністю, і як наслідок, в цей час збільшується кількість жертв ДТП. Зрозуміло, що в зимовий період додаються очевидні несприятливі кліматичні умови на дорогах, що збільшує кількість ДТП, не дивлячись на невисоку в цей час геомагнітну активність.

Крім того, нам вдалося також знайти залежність усередненого показника геомагнітної активності Ap і кута між положеннями Юпітера і Сатурна.

clip_image009

Червоною лінією відображено функцію апроксимації, нами отримано коефіцієнт кореляції 0.60. Як і логічно було припустити, найбільший вплив на геомагнітну активність спричиняють з’єднання і опозиції Юпітера і Сатурна. Мінімальне значення усередненого індексу геомагнітної активності Ap припадає на кут 90° (квадратуру).

Оскільки отриманий результат показує наявність певних зв’язків між положенням Юпітера, Сатурна і геомагнітною активністю, наступним нашим кроком був пошук залежності індексу сонячної активності Wі положенням цих планет. Виявилося, що врахування впливу тільки Сатурна і Юпітера недостатньо, щоб апроксимувати індекс сонячної активності.

Ситуацію кардинально покращило врахування не тільки Юпітера і Сатурна, а й інших планет-гігантів, Урана і Нептуна. Знайдено функцію апроксимації індексу Вольфа, у вигляді:

W=f(LЮпітер, LСатурн, LУран, LНептун)

Де W— середньорічне число Вольфа

LЮпітер, LСатурн, LУран, LНептун – екліптичні довготи Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна

.

На відрізку 1985-2010 рр. було отримано коефіціент кореляції 0.919:

clip_image011

На основі цієї апроксимаційної функції було зроблено розрахунок прогнозованої кількості загиблих в ДТП за період 1985-2010 рр., і співставлено з фактичними даними.Отримано коефіціент кореляції 0.856.

clip_image012

Цікаво, що для прогнозування середньорічного геомагнітного індексу Ap врахування положень тільки планет-гігантів виявилося недостатнім (на відміну від прогнозування індексу сонячної активності W).

clip_image013

Чітко видно періодичні відхилення від апроксимаційної червоної лінії, яка задається впливом планет гігантів. На нашу думку ці відхилення можуть бути зумовлені впливом планет земної групи – Меркурія, Венери і Марса.

Висновок:

В результаті проведеного дослідження, ми виявили зв’язок між кількістю жертв ДТП і сонячною активністю.

Також ми виявили зсув в часі на 2 роки графіку сонячної активності відносно графіку жертв ДТП, а також графіку геомагнітної активності.

Крім того, ми показали зв’язок індексу Сонячної активності Wі положень планет-гігантів, а отже їхній вплив на кількість жертв ДТП. На нашу думку, планети-гіганти чинять визначальний вплив на сонячну активність і є основною причиною її періодичності.

Причиною геомагнітної активності, як відомо, є Сонце і сонячна активність, а саме – взаємодія сонячного вітру з магнітосферою Землі.

Таким чином, ми пропонуємо розглядати наступну модель: крім впливу власне на саме Сонце і його циклічну активність, усі планети (в т.ч. і планети земної групи) гравітаційно впливають на умови поширення сонячного вітру, і можуть посилювати або послаблювати його вплив на Землю, в залежності від конфігурації планет. Також значний вплив на геомагнітну активність має проходження Сонцем точок весняного і осіннього рівнодення, внаслідок нахилу площини екватора до екліптики.